Фабрика вироків: статті 207.3 та 280.3 КК РФ як інструмент війни проти власних громадян

Пенсіонеру Василю Йовдію з Мурманської області 72 роки. Він поставив три лайки на Ютубі. Прикордонники ФСБ забрали в нього телефон, відкрили вкладку «Вподобане» і знайшли ролики про іноагентів та новину про загибель військового чиновника. 9 лютого 2026 року Ковдорський районний суд оцінив три кліки мишкою у 30 тисяч рублів — за «дискредитацію» армії за статтею 20.3.3 КпАП. Йовдій визнав провину. На засідання не прийшов: можливо, зрозумів, що сперечатися з цією машиною безглуздо.

Це не курйоз. Це буденність. За три з половиною роки після 24 лютого 2022 року в Росії вибудувано конвеєрну лінію з виробництва фігурантів кримінальних справ — із розцінками і майже промисловою ритмічністю. Я пишу це з Одеси, міста, яке російські ракети б'ють регулярно. Мені дивно пояснювати, що слово може коштувати людині свободи. Але саме так тепер працює стаття 207.3 КК РФ — «фейки» про армію — і стаття 280.3 — «дискредитація», її кримінальна старша сестра.

За даними правозахисного проєкту ОВД-Інфо, станом на 14 серпня 2026 року зафіксовано 1385 фігурантів кримінальних антивоєнних справ від початку повномасштабного вторгнення. 357 із них позбавлені волі. Ще ширше — 2173 особи, яких ОВД-Інфо вважає політв'язнями за всіма категоріями справ, і 4796 осіб під тим чи іншим переслідуванням просто зараз за проєктом «Політпресинг». Це не абстракція. Це конкретні прізвища, строки, ШІЗО.

Як влаштована машина

Схема проста і саме тому огидно ефективна. Перше висловлювання — «дискредитація» збройних сил — іде за адміністративною статтею 20.3.3 КпАП: штраф від 30 до 100 тисяч рублів. З 24 лютого 2022 року по 24 липня 2025 року за цією статтею в першій інстанції порушено 11 591 справу, лише за перші сім місяців 2025 року — 931. Друге таке саме висловлювання протягом року після першого штрафу автоматично перекваліфіковується у кримінальну статтю 280.3 КК — до п'яти років колонії. Адміністративна преюдиція перетворює пост чи репост на судимість просто через факт повторення.

Стаття 207.3 КК — окремий конвеєр, без попереджувального штрафу: одразу кримінальна справа за «завідомо неправдиву інформацію» про дії армії. Частина друга, з обтяжуючими обставинами — «групою осіб», «з використанням службового становища», «з мотивів ненависті» — перетворює статтю на гумову: доводити «завідому неправдивість» суду не потрібно, факт розбіжності з офіційними зведеннями Міноборони РФ вже вважається достатньою підставою. За даними доповіді ОВД-Інфо «Репрессии в России в 2025 году», вироки за статтею 207.3 варіюються від двох до вісімнадцяти років колонії, щонайменше 38 справ закінчилися реальним позбавленням волі.

Ілля Васильєв, настоятель московського буддистського центру «Дзен», відомий як Arvi Hacker, отримав за частиною 2 пунктом «г» статті 207.3 — «з мотивів ненависті» — спочатку 8 років у червні 2025-го. Вирок скасували через порушення права на захист, справу переглянули, і 27 квітня 2026 року Преображенський районний суд Москви призначив 6 років колонії загального режиму плюс заборону адмініструвати сайти на три з половиною роки. Формальним приводом став пост англійською у фейсбуці про відмову Путіна від різдвяного перемир'я 2022 року.

Цифри, які рахує ОВД-Інфо

Доповідь ОВД-Інфо за 2025 рік фіксує парадокс: кількість нових політично мотивованих кримінальних справ за рік знизилася, але середній строк зріс — із 6 до 8 років порівняно з 2021 роком, а число обвинувальних вироків у політичних справах потроїлося щодо довоєнного рівня. Частка справ, безпосередньо пов'язаних з антивоєнною позицією, впала з понад 60% у 2023 році до 37% до середини 2025-го — за даними «Січня–червня 2025» ОВД-Інфо, лише 35 осіб переслідувалися саме за антивоєнні висловлювання із 173 нових політичних фігурантів за півріччя.

Причина не у пом'якшенні курсу, а у зміщенні фокуса: слідство кваліфікує ті самі слова не як «фейки», а як «виправдання тероризму» (205.2) чи «організацію екстремістської діяльності» (282.2) — звинувачення жорсткіші й без потреби щось доводити про завідому неправдивість. Число обвинувальних вироків за тероризм у першому півріччі 2025 року перевищило показники за весь 2023 рік — суди виносили близько п'яти «терористичних» вироків на день. Формулювання ОВД-Інфо точне: держава «використовує антитерористичне законодавство проти політичних опонентів».

Затримання на протестних акціях при цьому обвально впали — з 1244 у 2024 році до 362 у 2025-му, у три з половиною раза, мінімум за всі воєнні роки. Читати це можна тільки в один спосіб: вулиці вже порожні не тому, що людям нема чого сказати, а тому, що ціна висловлювання зросла настільки, що говорити стало страшно навіть удома, перед екраном телефону.

Строки за лайк, пост і розмову в «Однокласниках»

Сергію Салазкіну 58 років. Тридцять років практикував юристом, до затримання тримав удома 24 кішки. Засуджений за частиною 1 статті 207.3 КК за пости в «Однокласниках» про удари по Краматорську і Чернігову — півтора року колонії-поселення. З 20 квітня по 6 травня 2026 року провів 17 днів у ШІЗО: три дні — за відлучку з швейного цеху (ходив у туалет), сім — за винесений із камери аркуш із розпорядком, ще дві доби — за «пил» у камері. Адміністрація колонії домагається переведення Салазкіна на звичайний режим.

Марат Гільманов — син судді Верховного суду Татарстану Радіка Гільманова — отримав 17 квітня 2026 року шість років загального режиму одразу за трьома статтями: 207.3, 280 і 205.2 КК, плюс заборону адмініструвати сайти. Належність батька до суддівського корпусу не врятувала: систему не цікавлять зв'язки, якщо фігурант — не той, кому належить.

Володимир Яроцький з Хадиженська Краснодарського краю отримав 5,5 року за частиною 2 пунктом «д» статті 207.3 за пост 2022 року про втрати в Україні, плюс вирок за 354.1 за «осквернення символіки» і штраф 350 тисяч за 205.2. У ніч на 7 травня 2026 року 41-річний Яроцький наклав на себе руки в колонії №9. Співкамерник-блогер Олександр Ноздрінов написав, що адміністрація тиснула на нього, ставила на нічні зміни попри медичні протипоказання і посилювала тиск після скарг на умови праці.

Олег Тиришкін, 64-річний колишній шахтар і профспілковий активіст з Анжеро-Судженська, отримав 2 роки за статтею 205.2 за коментар про загибель Ахмата Кадирова в 2004-му. З кістою мозку і розладом особистості його перекидали між слідчими ізоляторами (СІЗО), 4 лютого 2026 року в нього стався серцевий напад, він помер у лікарні Кемерова — родину повідомили лише 8 лютого.

Державна зрада без меж

У 2023 році склад статті 275 КК — державна зрада — розширили до майже невизначених меж: доповідь ОВД-Інфо формулює прямо — нинішня редакція «фактично дозволяє притягнути будь-якого громадянина Росії за спілкування з іноземцем». До війни звинувачення за розділом «інші дії» проти безпеки держави були поодинокими; зараз слідство пристібає зраду до справ про «диверсії» та «тероризм», особливо пов'язаних із допомогою Україні.

Олексій Дударєв, головний науковий співробітник Північно-Західного наукового центру гігієни та громадського здоров'я Роспоживнагляду в Петербурзі, доктор медичних наук, затриманий 14 січня 2026 року дорогою на роботу. Звинувачення за статтею 275 побудоване на його наукових публікаціях у міжнародних журналах програми Арктичної ради AMAP — форуму, в якому бере участь сама Росія. Слідство стверджує, що інформація з наукових публікацій могла бути використана норвезькою розвідкою. Син наполягає: батько «займався виключно науковою діяльністю» і не мав доступу до секретних відомостей.

Правозахисника Олексія Соколова, заарештованого у справі про державну зраду, з грудня 2025 року тримають у ШІЗО. Розробника ПЗ заарештували за таким самим звинуваченням одразу після депортації з Казахстану. Спільний знаменник цих справ один: реальний контакт з іноземною структурою не потрібен — достатньо публікації чи переписки, яку слідство захоче назвати «передачею відомостей».

Діти, старі люди та заочні вироки системи

Арсенія Турбіна затримали в 2023 році, коли йому було 15 років — за контакт із телеграм-ботом легіону «Свобода Росії» та листівки «Тобі потрібен такий президент?». У 2024 році він отримав п'ять років колонії за участь у терористичній організації. У лютому 2026 року на нього завели нову справу — про участь у заворушеннях, перевели з колонії до СІЗО-5 у Пермі; після травм від співкамерника підліток втратив 17 кілограмів за чотири місяці.

Паралельно — літні люди. Йовдій із трьома лайками. Тиришкін, який помер у СІЗО в 64 роки. Псковська пенсіонерка, оштрафована на 300 тисяч рублів за три донати Фонду боротьби з корупцією по 150 рублів кожен — штраф у двісті разів перевищив суму «злочину».

Для тих, хто виїхав, готують заочні вироки. Політолога Михайла Савву заочно засудили 3 лютого 2026 року на 3,5 року колонії за «іноагентською» статтею. Економістку Катерину Шульман заочно засудили до року колонії 2 березня — за такою самою статтею. У справі «Форуму вільної Росії» заочні звинувачення отримали щонайменше четверо, включно з ексчемпіоном світу з шахів Гаррі Каспаровим.

Паралельно зростає реєстр Росфінмоніторингу «терористів та екстремістів»: станом на середину серпня 2026 року в ньому 22 480 чинних записів (30 771 — за весь час), список поповнюється в середньому на 14,9 особи на добу, щонайменше 12% включень мають політичну мотивацію. Список блокує рахунки миттєво і без суду. А 27 березня 2026 року Верховний суд прийняв до розгляду позов про визнання самого «Меморіалу» — організації, яка десятиліттями рахує політв'язнів, — «екстремістською».

Що це означає

Колишній провладний блогер Ілля Ремесло навесні 2026 року несподівано почав критикувати владу, за що його на 30 діб відправили до психлікарні. Він не зупинився — написав, що «навіть невеликого поштовху може вистачити, щоб Путін втратив владу». 17 липня 2026 року його затримали в Петербурзі у справі про воєнні «фейки». Машина, яку він роками захищав в ефірі, не робить винятків для лоялістів, які оступилися один раз.

У цьому й полягає суть конструкції: 207.3 і 280.3 — не про фейки і не про дискредитацію. Це про демонстрацію того, що слово можна конвертувати в строк — будь-яке слово, сказане будь-ким: пенсіонером з айфоном, юристом із двадцятьма чотирма кішками, сином судді, вчорашнім пропагандистом. Ціна конкретного висловлювання не має значення — важливий сам факт, що ціна є. Російський суд у 2026 році перестав бути місцем, де встановлюють істину. Це каса, де приймають до оплати чужі життя.

Потребує перевірки перед публікацією

[НЕ ПЕРЕВІРЕНО: точний масштаб застосування конфіскації майна (стаття 104.1 КК РФ) саме у справах про «фейки» та «дискредитацію» — у відкритих джерелах, доступних у цій сесії, знайдено лише загальні дані про конфіскацію майна організацій, визнаних «екстремістськими» (включно з випадками з бізнесом громадян України), але не зібрану статистику щодо особистого майна засуджених за 207.3/280.3]